Уявіть компанію, у якій працює троє людей. Статутний капітал тридцять тисяч гривень. Найбільший тендер за всю історію два мільйони, і був той тендер аж у 2019 році. Найкращий річний дохід вісім мільйонів гривень, і це рекорд 2024-го. За останній рік фірма заробила півтора мільйона.

А тепер уявіть, що саме ця компанія отримала контракт на 540 мільйонів гривень.

Йдеться про ТОВ "ІБК "Атмосфера Менеджмент", підрядника будівництва тієї самої теплотраси, заради якої зараз вирубують лісопарк на київських Теремках. Договір розрахований до 31 березня 2027 року, а текст його засекречено.

Перед тендером із фірмою відбулося дві промовисті метаморфози. За місяць до торгів вона змінила бенефіціарів і керівника. А трохи згодом її перереєстрували з Києва до Харкова. Нинішнім єдиним бенефіціаром значиться Олександр Чикал, і сумарний дохід усіх його бізнесів за 2025 рік склав 141 мільйон гривень, тобто майже вчетверо менше за вартість однієї цієї закупівлі.

Висновок громадського діяча Олександра Рака, який і склав цей портрет, звучить без пом'якшень: перед нами компанія-прокладка, яка навіть приблизно не виконувала обсягів робіт, передбачених договором, тож усі кошти підуть субпідрядникам.

Кому саме, підказують реєстри. За твердженням громадських діячів, фактичний контроль над фірмою належить скандальному забудовнику Віктору Бесазі з групи "СЕРВІТ". Ланцюжок відтворюється кроками: Чикал керує благодійним фондом "Сикурс", засновником якого є Володимир Бесага, брат Віктора; той самий Чикал володіє ТОВ "Теплопраймбуд", яким керує Олег Єлфімов; а Єлфімов водночас директорує в ТОВ "ВКЦ "СЕРВІТ", що належить обом братам Бесагам.

Ім'я Бесаги в київському будівництві звучить не вперше. Його називають партнером Олександра Спасибка, колишнього заступника Кличка з питань землі, який нині за ґратами. За ним числяться скандал навколо ЖК "Тургенєв" і розвал пам'ятки на вулиці Кониського, а також ті самі дерев'яні сходи з Пейзажної алеї на Воздвиженку, які обійшлися місту в 15 мільйонів гривень. Через посередників, за цими ж даними, він контролює ТОВ "Деміївка-Інвест", власника фірми "Валді-Холдинг", тобто ринку на Троєщині, де співвласником виступає АТ "Геліор" усе того ж Спасибка.

Тепер про те, за що ці гроші платять.

З 30 липня на Теремках тривають протести. Люди обіймають дерева, доходило й до сутичок із поліцією. Офіційно в зоні робіт підлягають видаленню 662 дерева, з яких пересадити можна лише 56, та 70 кущів із можливістю пересадити 16. Серед приречених столітні дуби.

Офіційне пояснення бездоганне за формою. Замовником робіт є КП "Київтеплоенерго", яке діє в межах інвестиційної програми та Плану енергетичної стійкості столиці. Будують підземну перетинку між районною котельнею "Теремки" й тепломагістраллю №4 ТЕЦ-5, щоб отримати дублюючу схему подачі тепла для Теремків на випадок аварій чи обстрілів. У КМДА запевняють, що всі дозвільні документи є, поліція підтверджує законність робіт, а маршрут через лісосмугу в районній адміністрації називають оптимальним, бо труби під Теремківською спричинили б транспортний колапс.

І все це розсипається об один документ.

За тендерною специфікацією маршрут мав іти саме вздовж вулиці Теремківської, як того вимагає генеральний план. Перший тендер на проєктування оголошували ще у 2020 році, але договір тоді не підписали через зміну технічних вимог. Угоду уклали у 2023-му, і вона чітко визначала: комунікації підуть під Теремківською. А потім, як стверджують активісти руху "Голка", після урядового карт-бланшу проєкт тихо перемалювали на лісосмугу.

Правозахисниця Олександра Матвійчук поставила питання, які влада поки залишає без відповіді: чому проєкт 2023 року почали реалізовувати лише у 2026-му, що робила влада всі ці роки і чому маршрут змінили саме на користь парку.

Обіцянки все відновити теж не витримують перевірки. Державні будівельні норми забороняють висаджувати дерева в зоні теплової мережі, отже, нового лісу на місці вирубаного не буде ніколи.

Залишається питання, кому потрібен саме такий маршрут. І відповідь читається зі схеми.

Червона лінія веде від котельні "Теремки" через лісопарк, зелена, проєктна, мала пройти під Теремківською з поворотом на Кільцеву. Різниця не косметична. За проєктним маршрутом без підключення залишилися б ділянки, які тільки починають розбудовувати в межах ЖК Respublika на Теремках-3. Труба також веде до майже добудованого, але ще не підключеного до тепла ЖК Senat групи GEOS. А далі, стверджують активісти, вона піде на новобудови інших забудовників.

Тут потрібне важливе застереження. Компанія KAN Development, чиїм проєктом є ЖК "Республіка", на запит "СтопКору" офіційно заявила, що не має жодного стосунку ні до вирубки дерев, ні до будівництва теплотраси, не є ані замовником, ані проєктувальником, ані підрядником, маршруту не обирала й не погоджувала і жодних робіт на цій ділянці не виконує.

Водночас ЗМІ з посиланням на відкриті джерела повідомляють, що до реалізації проєкту причетні компанії, які пов'язують із Дмитром Фірташем, Сергієм Льовочкіним, Степаном Черновецьким та Ігорем Ніконовим. За інформацією громадських діячів, землю під ЖК Respublika на Теремках-3 контролюють ТОВ "Мегаполісжитлобуд", яке пов'язують із Фірташем і Льовочкіним, та ТОВ "Теремки-Буд", за яким, за тими ж даними, стоїть Степан Черновецький, а підрядником називають ТОВ "Канбуд" Ігоря Ніконова.

Теплотраса, втім, є лише першою серією. Впритул до тієї самої котельні лежить ще один лісопарк площею дев'ять гектарів між вулицями Жулянською та Чабанівською, який без аукціону відвели комунальному "Спецжитлофонду" під забудову.

Формулювання тут бездоганне: житлові будинки з об'єктами соціальної сфери, зокрема за програмою "Доступне житло", для забезпечення житлом учасників АТО. Тендер із очікуваною вартістю 2,94 мільярда оголосили ще у 2019 році з терміном до 2029-го. На 8,85 гектара мають звести п'ятнадцять будинків переважно по 26 поверхів, майже три з половиною тисячі квартир. У самій документації зазначено, що зелені насадження на ділянці підлягають видаленню.

Масштаб обіцянки варто зіставити з масштабом виконаного. За чотири роки до оголошення цього тендеру столична влада забезпечила житлом 393 родини ветеранів АТО.

Функції замовника "Спецжитлофонд" передав фірмі "Будівельне підприємство "Буд-Моноліт". Її директором і власником записаний Андрій Чихун, який керує та співволодіє ТОВ "Міськбудальянс", відомим забудовою в лісопарку на вулиці Шаповала. Засновником "Буд-Моноліту" значиться Ігор Софтенко, який очолює ще й ТОВ "Скайбуд Груп" з мільярдними міськими підрядами. Усі ці структури в публічному просторі стійко пов'язують із Денисом Комарницьким, фігурантом справи "Чисте місто" про туалетні схеми, який встиг виїхати за кордон.

Окрема деталь стосується дозволу. Видала його Державна інспекція архітектури та містобудування у 2022 році, коли інспекцію очолював Семен Кривонос, нинішній директор НАБУ. Тобто відомство, яке нині розслідує туалетну схему на десяти сотках, свого часу дозволило забудову дев'яти гектарів лісопарку.

Що це система, а не збіг, показало ще розслідування Bihus.Info. Журналісти отримали документи з комп'ютера в офісі Комарницького, зокрема меморандуми й понятійні угоди, а також таблицю з переліком тридцяти восьми компаній, записаних на підставних осіб і позначених як "наші". Ці компанії роками монополізували підряди "Спецжитлофонду", "Житлоінвестбуду-УКБ" і "Дирекції шляхо-транспортних споруд", отримавши за чотири роки майже 13 мільярдів гривень.

Були в тих документах і розцінки. Затвердження детального плану території 40 тисяч доларів, правки до містобудівного кадастру 50 тисяч, перенесення судового засідання 10 тисяч, рішення Вищого господарського суду 60 тисяч. А за забезпечення потрібних рішень Київради щодо 230 гектарів біля "Пирогова" пропонували 15 мільйонів доларів. Сам Віталій Кличко тоді заявив Bihus.Info, що Комарницького і Столара знає багато років, але не зустрічається з ними, лобіюванням не займався і про тендерні успіхи окремих компаній не знає.

Той самий почерк описала й Тетяна Ніколаєнко на "Цензорі", розповідаючи про зсув ґрунту в Солом'янському парку, де схил поїхав до котловану новобудови. Замовниками там є ТОВ "Смарт-Девелопмент" із сином ексмера Олександра Омельченка серед засновників і вже знайомий "Міськбудальянс". А ключовим прийомом легалізації стало формулювання в містобудівних умовах: замість нуля щільності населення чиновник написав, що вона не розраховується для громадської забудови. За словами активіста Георгія Могильного, формула вжита спеціально, щоб чиновник потім не сів, а забудовник міг будувати що завгодно. У підсумку на щиті з'явився готельний комплекс із квартирами.

Складіть ці історії докупи, і побачите не збіг, а відпрацьовану технологію.

Спершу знаходять зелену зону без належного охоронного статусу чи навіть кадастрового номера. Потім оголошують суспільно вагому мету: енергетична стійкість, житло для ветеранів, реконструкція. Далі дозвільні органи видають папери з формулюваннями, за які нікого персонально не притягнеш. Підрядником стає фірма з трьома працівниками, яка передасть гроші далі по ланцюжку. А коли мешканці виходять до дерев, їм пояснюють, що все законно і що альтернативи не було.

І щоразу в цій конструкції присутнє те, чого не буває в пресрелізах, тобто приватний інтерес.

Тому питання на Теремках стоїть не екологічне. Воно стоїть так: чому дублююча схема теплопостачання, запроєктована у 2023 році під вулицею Теремківською, виявилася можливою лише в тому варіанті, який заодно підключає до тепла ділянки конкретних забудовників. І чому рахунок за цю відповідь виставили столітнім дубам.