Технологія влади в Україні має одну цікаву властивість: вона не вигадує нових сценаріїв, якщо старі ще здатні давати результат. Те, що ми зараз спостерігаємо, — це не просто емоційна заява чи раптове прозріння. Це класичний, майже покроковий косплей.

Людина, на чиїх заявах будувалися одні з найгучніших антикорупційних справ останніх років, сама роками фігурує у виконавчих провадженнях як боржник, і поки кредитори не можуть отримати присуджене, відкриті реєстри показують квартиру в Ірпені та корпоративні права більш ніж у п'ятнадцяти товариствах на ім'я його колишньої дружини, йдеться у матеріалі Spilno.org.

Історію ICC International Centre for ADR (ADR — Alternative Dispute Resolution, альтернативне вирішення спорів) — медіаційного підрозділу Міжнародної торгової палати, найбільшої бізнес-асоціації світу, — розібрав у своєму матеріалі медіатор Олег Горецький. Публікація вийшла на юридичному порталі femida.ua.

Поки на Теремках пиляли столітні дуби, у фейсбуці розгорнулася синхронна кампанія, учасники якої пояснювали киянам, що справжня загроза країні це не вирубка, а люди, які стоять перед пилкою. Аргумент у всіх один і той самий: активісти заважають відбудові, відлякують інвестиції і взагалі занадто добре живуть під захистом ЗСУ. Тим часом ділянка, довкола якої все відбувається, ще у 2019 році отримала статус парку відпочинку окремим рішенням Київради, пише Богдан Гдаль.

Публічна площина стосунків між Національним банком України та державною Укрпоштою тривалий час нагадувала інституційну дискусію щодо доцільності створення «поштового банку». Проте за лаштунками гучних заяв та регуляторних суперечок розгорталася зовсім інша історія. Як свідчать результати перевірок, у перший рік повномасштабного вторгнення через інфраструктуру поштового оператора пройшли транзакції на понад 11 мільярдів гривень готівкою, походження якої викликало серйозні запитання у фінансового регулятора.

Суперечка навколо теплотраси на київських Теремках перейшла в юридичну площину, і саме там виявилося найцікавіше. Бо поки мерія доводить, що ніякого парку на спірній ділянці немає, документи Київради свідчать про протилежне. А головне, у цій історії з'явилися ще дві ділянки, доля яких може виявитися значно гіршою за вирубану лісосмугу.