«Золотий» реабілітаційний центр за 688 млн: деталі скандального тендеру в Солом'янській РДА
Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація отримала зелене світло від вищестоящих інстанцій на реалізацію масштабного проєкту — капітальний ремонт (фактично повну перебудову) будівлі під центр реабілітації вартість 688 млн грн.
Попри економічно складний час, освоювати бюджети планують форсованими темпами: лише на останні кілька місяців поточного року на цей об'єкт уже закладено витрати у розмірі 19 млн грн.
Суть проєкту та локація
Будівельні роботи планують розгорнути за адресою: вулиця Михайла Донця, 18.
Стару двоповерхову будівлю на ділянці повністю знесуть.
На її місці зведуть абсолютно новий чотириповерховий комплекс.
Проєкт обов'язково передбачає облаштування сучасного укриття розрахованого на 150 осіб.
Проте найбільшу увагу привертає не сам соціально важливий характер реабілітаційного центру, а процедура проведення тендеру, яка вже традиційно для подібних держзакупівель має всі ознаки штучного «заточування» під конкретного підрядника.
Класична схема під конкретну фірму: «Кантріінвестбуд»
Закупівля була організована за відпрацьованою схемою, де переможець фактично був відомий заздалегідь:
Попередній етап: Раніше цій же компанії — ТОВ «Кантріінвестбуд» — за бюджетні коші замовили розробку проєктно-кошторисної документації для будівництва.
Тендерна «пастка»: Коли дійшло до відкритих торгів на самі будівельні роботи, замовник виставив потенційним конкурентам жорстку вимогу: кожен учасник мав усього за два тижні підготувати та надати детальні поповерхові планувальні рішення (тобто фактично розробити велику частину креслень майбутніх робіт).
Зрозуміло, що виконати таку умову в стислі терміни фізично здатна лише та компанія, яка вже місяцями працювала над проєктом і має готові напрацювання. Сторонні учасники були заздалегідь позбавлені шансів на конкуренцію.
«Золоті» будматеріали та маржа, що «капає»
Очікувано, що за відсутності реальної конкуренції на торгах підряд дістався «своїй» фірмі в одні руки. Як зазначають аналітики, кошторис проєкту вражає завищеними цінами на базові будівельні матеріали та обладнання. Маржа у таких контрактах зазвичай закладається настільки щедро, що питання ефективності витрачання майже 700 мільйонів державних гривень під час війни залишається відкритим до правоохоронних органів.
