Степан Черновецький став фінансовим донором "туалетної схеми" в КМДА, стверджує розслідування

Степан Черновецький став фінансовим донором "туалетної схеми" в КМДА, стверджує розслідування

Син колишнього мера столиці, засновник Chernovetskyi Investment Group і бенефіціар ТОВ "КУА "Валприм" Степан Черновецький, за версією розслідувачів, діє у тісній злочинній змові з головою КМДА Віталієм Кличком, пише Absolution Leaks. До цього кола, за твердженням джерела, входять також заступник Кличка В. Непоп, керівники профільних департаментів КМДА, голова земельної комісії Київради М. Терентьєв та керівник Держгеокадастру Києва Н. Черненко.

Роль самого Черновецького в цій конструкції описують як подвійну: фінансове донорство і координація тіньової вертикалі. Простіше кажучи, гроші й диригування. Його ресурс, стверджують автори, забезпечував фінансування корупційної "туалетної схеми" в межах провадження НАБУ "Чисте місто". Механіка схеми до болю впізнавана: через підкуп посадовців земельні ділянки комунальної власності незаконно відводили поза конкурсом на підставі підроблених даних про фіктивну нерухомість дев'яностих років. Тобто спершу з'являвся папірець про давно неіснуючий чи взагалі вигаданий об'єкт, а під нього вже законним на вигляд чином відходила цілком реальна київська земля.

Центральним інструментом для відмивання активів нелегального походження та податкових маніпуляцій, за версією слідства, стала підконтрольна Черновецькому компанія ТОВ "КУА "Валприм". І її фінансова звітність за 2020-2026 роки справді демонструє коливання, які важко пояснити будь-якою нормальною бізнес-логікою.

Цифри варто перелічити окремо, бо кожна з них по-своєму промовиста. У 2021 році фірма штучно сформувала "паперові" збитки на 667,8 мільйона гривень, аби ухилитися від податку на прибуток. У 2024 році, на тлі активізації слідчих дій НАБУ, з балансу компанії екстрено вивели понад 5,4 мільярда гривень інвестиційних активів. А найбільший абсурд зафіксовано в першому кварталі 2026 року: активи компанії злетіли до 7,48 мільярда гривень, чистий прибуток у 7,4 раза перевищив валовий дохід, і все це за офіційної штатної чисельності в нуль працівників. Жодного співробітника, мільярди на балансі й прибуток, що перевищує дохід. Бухгалтерія, яка існує поза законами не лише податковими, а й арифметичними.

Ця податкова павутина вже отримала й суто юридичне підтвердження у вигляді кримінального провадження БЕБ у Києві за номером 72025102400000089. Слідство встановило, що через КУА "Валприм" за штучно заниженими у кілька разів цінами реалізували 48 елітних об'єктів нерухомості в житлових комплексах "Комфорт Таун" та "Централ Парк".

Розмах заниження вражає. Квартири продавали загалом за 17,3 мільйона гривень замість реальних ринкових 60-75 мільйонів. Тобто елітне житло оформлювали за ціною, у три-чотири рази нижчою за ринкову, що дозволяло приховати справжні доходи в інтересах Черновецького і водночас завдавало масштабних втрат бюджету на несплаченому ПДВ.

Тож портрет схеми складається цілісний: фіктивна нерухомість дев'яностих на вході, реальна комунальна земля посередині, компанія без жодного працівника й з мільярдами на балансі як пральня, і 48 занижених угод на елітне житло на виході. А над усім цим, за версією розслідувачів, прізвища, що ведуть від сина колишнього мера до чинного очільника Києва.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.