Прокуратура вважає, що «Київенерго» Ахметова привласнило кошти на інвестпрограмі

Прокуратура вважає, що «Київенерго» Ахметова привласнило кошти на інвестпрограмі

Як пишуть Наші Гроші київська міська прокуратура №6 підозрює посадовців АТ «К.ЕНЕРГО» (колишня назва – ПАТ «Кївенерго») в привласненні коштів, які передбачені структурою тарифу на електричну та теплову енергію, на суму 11, 46 млн грн.

Про це стало відомо з ухвали Печерського районного суду Києва, куди прокурор звернувся в рамках кримінального провадження № 42019101060000084 від 26.03.2019р.

Це перше звернення до суду в цій справі. Відомо, що інформація внесена до ЄРДР на підставі матеріалів Головного управління Служби безпеки України.

Слідство встановило, що заволодіння коштами відбулося через невиконання ПАТ «Київенерго» інвестиційної програми в 2013 році із реконструкції відкритої розподільчої установки (трансформаторної групи) енергоблоку № 1 на ТЕЦ-5 в столиці.

В клопотанні до суду було вказано, що неефективне використання коштів інвестиційних програм ПАТ «Київенерго», які передбачені затвердженою структурою тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, і нині «призводить до необґрунтованого завищення відповідних роздрібних тарифів для споживачів міста Києва та ескалації соціальної напруженості».

До суду прокурор не з’явився, подав клопотання про доступ та вилучення документів, які зберігають в офісі в м. Курахове Донецької області, щодо виконання інвестпрограми на столичній ТЕЦ-5. Суд клопотання задовольнив.

В 2001 році році КМДА уклала з «Київенерго» угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва. Було передано в оренду ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», тепломережі та необхідна інфраструктура. Договір після продовження закінчився в 2018 році. За даними програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», компанія виконала інвестпрограму тільки на 40%. Хоча кошти на її виконання закладалися в тарифи для споживачів. Тоді ж повідомили, що за розірвання договору оренди «Київенерго» заявило про необхідність їй компенсувати за модернізацію тепломереж 800-900 млн грн.

За систематичні образи в інтернеті можуть посадити – ЄСПЛ визнав допустимим реальне ув’язнення

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі Kunstelj v. Slovenia (заява №5257/22), підтвердивши, що свобода вираження поглядів не поширюється на систематичне поширення наклепу, образ та тривале переслідування інших осіб в інтернеті. Суд визнав, що засудження заявника до шести місяців позбавлення волі не порушило статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Захист активів від фраудаторних дій: визнання правочинів недійсними в межах справи про банкрутство

У сучасних умовах господарської діяльності процедура банкрутства дедалі частіше використовується не лише як механізм відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, а й як інструмент виявлення та повернення активів, які були незаконно виведені напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство.

Олег Горецький і медіація: як навчитися вирішувати конфлікти без суду, нервів і зіпсованих стосунків

Кожен із нас хоча б раз опинявся в ситуації, коли звичайна суперечка виходила з-під контролю. Розмова з сусідом про паркан переростала в багаторічну ворожнечу, ділові партнери переставали чути одне одного, а сімейна сварка затягувалася так, що причина давно забулася — а образа лишилася. Ми втягуємося в протистояння майже несвідомо, а виходити з нього доводиться довго, дорого й болісно. Про те, як діяти в таких ситуаціях розумно й без втрат, докладно розповідає практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький у книзі «Сам собі медіатор». Ідейне підґрунтя цієї роботи автор виклав ще в матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», і саме звідти виростає головна ідея видання.